Марина Абрамович

Ім’я Марини Абрамович знане в усьому світі, а її емоційні перфоманси нерідко спричиняли гучні заголовки у пресі. Це зараз вона жива легенда у арт-світі. А колись, у 29 років вона покинула рідний Белград і їй доводилося заробляти на життя в’язанням светрів, адже жанр перфомансу тоді не був розвинений, а тим паче не приносив дохід.

У творчості Марини Абрамович багато протесту та прихованих сенсів. Вона бунтувала проти країни та матері – двох важливих, але болючих для неї моментів життя. У 1997 році художниця одержала Золотого лева на Венеційському бієнале за перфоманс «Балканське бароко». Шість годин на день вона чистила щіткою 1500 коров’ячих кісток в пам’ять про жертв Югославських воєн. В процесі розповідала історії про Белград та співала. І коли журналісти запитують Марину, звідки вона, у відповідь чують не «Сербія», а «країна, якої більше немає» (бо народилася художниця в Югославії). Також нелегкі стосунки з матір’ю стали визначальними у темах її майбутніх робіт. У 2011-му році Роберт Уілсон написав про це п’єсу «Життя та смерть Марини Абрамович». Що цікаво, під час прем’єри художниця зіграла роль своєї матері.

За своє довге і насичене життя (а народилася Марина 1946-го року), легенда перфомансу пережила бурю емоцій та потрясінь. Історії творчого і бурхливого кохання, розпад країни, знущання і деструктивні експерименти… Проте досі лишається активною та відкритою до всього нового. Наприклад, вона знімалася у кліпі гурту Antony and the Johnsons на пісню Cut the World. А також була обличчям рекламної компанії Givenchy у 2013-му разом з моделлю Кейт Мосс.

Марина Абрамович уміє дивувати і шокувати. У 80-х на її перфомансах втрачали свідомість. Їй є про що розповісти світу, але тепер вона зробила це не через арт-проєкти, а у автобіографії «Пройти крізь стіни».

Марина Абрамович
Всі книги
1 позиції