Уривок книги Александри Шульман "Inside Vogue: My Diary Of Vogue's 100th Year"

Уривок книги Александри Шульман "Inside Vogue: My Diary Of Vogue's 100th Year"

28 вересня

Процес упорядкування журналу — своєрідна алхімія, його важко описати. Я складаю план того, що, на мою думку, ввійде у номер, але врешті-решт номер починає жити власним життям. Деякі матеріали не вдаються такими, як планувалося, деякі потребують більше місця, а інші виглядають не зовсім так, як я уявляла, і я починаю щось переставляти. Значна частина наших продуктів дорого коштує, тож я обмежена в можливостях просто викинути щось, особливо з модних фотосесій. Часто результат мене дивує — і це одна з речей, які найбільше подобаються мені в роботі редактора. Ось чому я ненавиджу планувати далеко наперед і не залишати місця для змін. Хоча, здавалося б, абсолютно логічно мати набір статей, які можна вставити в журнал будь-коли, у реальності вони так довго «висять» невикористані, що вже немає ніякого бажання їх публікувати. Я завжди нарікаю, що в нас немає «запасу» матеріалів, не прив’язаних до дати, і хтось неодмінно каже мені: це через те, що я сама їх уникаю.


13 жовтня

Їздила до Кенсінґтонського палацу на зустріч із командою герцогині Кембриджської. Я так переживала, як би не спізнитися, що аж приїхала на півгодини раніше й сиділа, чекаючи, в машині біля супермаркету Wholefoods. Мене попереджали, що треба взяти з собою документи, і я подаю свій паспорт Джону, який сидить у будці біля поліцейського шлагбаума, а він усміхається й каже: «Я знаю, що це таке». Я, нічого не розуміючи, дивлюсь на нього, а він показує мені паспорт, звідти визирає обличчя мого сина. Добре це хоч не посадка на літак, тут охоронець просто каже мені, що таке трапляється постійно. Уранці я поспіхом схопила цей паспорт і навіть не зазирнула в нього.

Ми з Ніколасом Калліненом та Пім Бекстер із Національної портретної галереї зустрічаємося з Ребеккою Дікон, особистою секретаркою герцогині, та Джейсоном Кнауфом, секретарем із комунікацій королівського подружжя, щоб обговорити можливість зйомки на обкладинку Vogue. Ми всі викладаємо свої карти: я кажу, що мені потрібна обкладинка, яка допоможе продати журнал, якою будуть захоплюватися люди, і що вона не має бути надто строгою, — а вони кажуть, що хочуть щось таке, що матиме значення в контексті ролі герцогині в галереї.

Я принесла зразки робіт десятка британських фотографів від от-кутюр до портретної зйомки, які моя креативна директорка, Джеймі Перлман, збирала під присягою нерозголошення. Деякі приклади неідеальні, як-от дизайнер Джонатан Андерсон у гамівній сорочці на фото Тіма Вокера, і я, дивлячись на знімки очима секретарів герцогині, розумію, як важко їм перенести ці зразки в контекст роботи з нею. Їхнє чуття підказує, що герцогиня обрала б молодшого, ще не надто визнаного модного фотографа, але вони просять нас із Ніколасом Калліненом підготувати до наступної зустрічі меншу вибірку.


__________________________________________________________

Читати «Новини» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво читайте в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх