Художниці світового наїву

Художниці світового наїву

Зі словами «наївне мистецтво» в голові українського читача моментально виникають чарівні звірі Марії Приймаченко. Безапеляційно, чітко — і це прекрасно. Але у цьому тексті ми розповімо про інщих художниць-самоук, які також малювали блискучі та чисті речі. Ось трійко з них.

  1. Бабуся Мозес
  2. Мама Зузанна із тисячею дітей
  3. Джессі Оонарк

Бабуся Мозес (Анна Мері Робертсон Мозес, 1860-1961)

Американська фермерка, мати п’ятьох дітей, яка через артрит відклала вишивання і почала малювати. Щоправда, Анна збиралась назватись «Матінка Мозес», але, оскільки кар’єра художниці у неї почалась приблизно в 76 років, довелось стати «Бабусею».


Анна зображала здебільшого сільський побут і пейзажі, позбавлені літаків, тракторів, електричних стовпів та інших ознак технологізації. Перші малюнки вона виставила у місцевій аптеці (аптеки у тодішній Америці — це певні центри життя, де можна було перекусити гамбургером, купити цигарок, морозиво і галантерейні товари). Там її малюнки побачив колекціонер з Нью Йорка, придбав їх і на додачу всі роботи з дому художниці — так і закрутилось. Якщо перші твори Бабуся Мозес міняла на 3-5$, згодом її картини коштували 8-10 тисяч. Вона прожила до 101 року, сотні разів виставлялася у Європі та Штатах і стала іконою американського наївного мистецтва.



Мама Зузанна із тисячею дітей

Зузана Халупова (1925-2001) — сербка словацького походження, яка намалювала більше тисячі картин і стала найвідомішою представницею наївного мистецтва Сербії. Починала Зузанна у 1950-х роках: робила на продаж декоративні шарфи і гобелени, оздоблюючи їх традиційними орнаментами. Назбиравши грошей, купила фарби і зайнялась втіленням своєї мрії — живописом. Першу картину закінчила в 1964. У 1968 мала персональну виставку у хорватському місті Дубровнік, де всі роботи скупили зарубіжні колекціонери. Зузанна не мала власних дітей, можливо, тому вони головні на її картинах. Навіть дорослі тут виглядають просто крупними порцеляновими дітьми, які займаються щоденними побутовими справами сербів, живуть у святковому світі і палають рум’янчиком.



Джессі Оонарк (1906-1985)

Інуїтська художниця з глибокої канадської півночі. Джессі жила в іглу, шила одяг зі шкіри північних оленів — робила все те, що належить робити жінкам з табору полювальників. Коли олені закінчились і почався голод, поселення переїхало південніше, до більш цивілізованого Бейкер Лейк. Тут Джессі Оонарк побачила, як школярів вчать малювати і вирішила, що може краще. Їй було 53. Через рік мандруючий біолог дав їй папір і олівці, купив малюнки та повіз їх у Оттаву. Згодом Джессі Оонарк вже друкувалася у мистецьких каталогах, брала участь у виставках. Її творча кар’єра тривала 19 років і стала поштовхом для визнання мистецтва інуїтів у всьому світі. В 1992 році у Бейкер Лейк побудували Центр ім. Джессі Оонарк, де працюють друкарі, різьбярі, швачки і ювеліри. Усі вісім дітей Оонарк також стали художниками.

Автор: Ася Гарбузова

__________________________________________________________

Читати більше «Новин» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво читайте в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх