Арт-дилери – "блохи на спинах митців". Чому – пояснює Філіп Гук

Арт-дилери – "блохи на спинах митців". Чому – пояснює Філіп Гук

Арт-дилери – це лялькарі, які майстерно смикають за мотузки десь у закуліссях мистецтва. І цей прихований всесвіт часто-густо змінюється під їх впливом. Завдяки тому, що Філіп Гук вже 40 років працює на арт-ринку, він зумів описати мистецькі угоди та махінації з особливим заглибленням у тему. Адже він член правління впливого аукціону Sotheby's та директор відділу сучасного та імпресіоністського мистецтва у Лондоні. На сторінках книги Філіпа Гука «Галерея пройдисвітів» читачі знайомляться з яскравими шедеврами живопису і не менш яскравими особистостями, які їх продають.

Оскільки книга називається «Галерея пройдисвітів», можна подумати, ніби Філіп Гук вважає усіх дилерів крутіями та хитрунами. Проте це не так, адже автор щиро захоплюється деякими постатями, бо вони були видатними вченими, експертами і піонерами сучасного мистецтва. Проте існує романтизований образ пройдисвіта, який вигулькує впродовж усієї історії мистецтва. Філіп Гук в одному з інтерв’ю пояснює, чому так: «Арт-дилери продають унікальний товар, але він не виконує чітко визначену функцію. Це товар, цінність якого дуже гнучка. Вона складається із п’янкої суміші інтелектуальних та естетичних стимулів, соціального і культурного статусу, інвестиційних можливостей, духовних потреб… Якщо пам’ятати про цю суміш, то й не дивно, що деякі дилери перебільшують, коли йдеться про ціноутворення». Тож Філіп Гук, як працівник арт-ринку, чітко розуміє причини усіх процесів і висловлює лояльність до дилерів. На відміну від художників…


Митець Марсель Дюшан, творчість якого вплинула на сучасне мистецтво, в одній зі статей писав, що арт-дилери – це «блохи на спинах художників». Чому виникає таке уїдливе ставлення? Адже здавалось би, арт-дилери і митці працюють в одній царині і взаємозалежні одне від одного… Філіп Гук вміє відсторонюватися від суб’єктивних оцінок і здатен оцінити ситуацію з різних точок зору. Він розуміє, що художники інколи ображаються, коли бачать розмір комісії, яку беруть арт-дилери з продажу картин. Проте водночас майстерні дилери надають рекламні послуги, які приносять користь митцям та підвищують цінність їхніх робіт. І на противагу Дюшану, можна згадати американського художника Роберта Лонго, який охарактеризував стосунки зі своїми арт-дилерами так: «Я – автокатастрофа, а вони – швидка допомога».


Можливо, роль дилерів у сучасному мистецтві значно недооцінюють. І дарма! По-перше, вони формують смаки у мистецтві. Філіп Гук у «Галереї пройдисвітів» згадує Джозефа Дювіна: завдяки цьому арт-дилеру впливові американські колекціонери почали купувати більше картин, які згодом лягли в основу великих американських музеїв. По-друге, арт-дилери, які продають картини живих художників, роблять значний внесок у сучасне мистецтво. У 1990-х роках з’явилися першопрохідці Пол Дюран-Руель, Амбруаз Воллар і Даніель-Анрі Канвейлер, під впливом яких малювали імпресіоністи, фовісти та кубісти. У інтерв’ю Філіп Гук полюбляє згадувати приклад Пікассо, який детальніше описав у «Галереї пройдисвітів». Автор розповідає: «Приблизно до 1914 року Пікассо був кубістом, а його дилер Даніель-Анрі Канвейлер підтримував його як тільки міг. Канвейлер вірив у кубізм і насолоджувався викликами під час продажу, адже це було складне сучасне мистецтво, яке не завжди розуміли. Після Першої світової війни Пікассо змінив дилера. Ним став Пол Розенберг, який не цурався світського товариства, тож і художник став модним. Розенбергу вдалося підняти ціни на картини Пікассо приблизно вчетверо і це у 1920-х роках! У цій ситуації виникає цікавий контраст між Канвейлером та Розенбергом. Дилер схожий на двостороннє радіо, бо виступає посередником між художником та колекціонером. Водночас він інтерпритує покупців для митця. Він може радити адаптувати роботи під смаки публіки. Цим і займався Розенберг. А от Канвейлер навпаки: тлумачив Пікассо покупцям».


Філіп Гук тонко розуміє мистецький ринок і процеси у ньому, адже і сам довгий час працював арт-дилером. І коли в інтерв’ю його запитують, як би він охарактеризував цю професію, то відповідає іронічно: «Арт-дилери – дивовижні актори у людській комедії. Вони поєднують у собі вчених, диваків, заклиначів і майстерних продавців. Мій улюблений спогад про арт-дилерів пов’язаний із Біллі Кітінгом, успішним лондонським дилером імпресіонізму, який згодом став набожним католиком. Одного разу він увійшов до Храму Святого Спасителя у Челсі, щоб помолитися за відновлення арт-ринку. Коли він вийшов, то виявилося, що хтось викрав його авто. Для мене ця історія підсумовує усі тріумфи і розчарування від того, що ти арт-дилер».

Тепер стає цілком очевидно, чому видавництво ArtHuss опублікувало книгу «Галерея пройдисвітів». Адже така неординарна особистість, як Філіп Гук вражає обізнаністю, гумором і унікальною здатністю закохати у предмет його дослідження усіх оточуючих.

__________________________________________________________

Читати  «Новини» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво читайте в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх