мистецтво уривки

Мистецький реплікатор у дії - Уривок із книги "Благай, кради і позичай"

Мистецький реплікатор у дії - Уривок із книги "Благай, кради і позичай"

Де у світі найбільша густота митців? У якому місті з’явилося найбільше канонічних творів мистецтва у першому десятилітті ХХІ століття? Ви, напевно, подумали про Париж, Нью-Йорк чи Лондон, котрусь із давніх світових столиць культури. Але насправді ви помилились, бо правильна відповідь — Дафен, село на півдні Китаю, де в першому десятилітті цього століття мешкало понад 5 000 художників (цифри називають різні), які створили 60 відсотків всіх картин, намальованих олійними фарбами, що є на світі. І вони продукували майже самі шедеври. А от про нинішню художню колонію в Берліні (страшенно модну) такого не міг би сказати навіть найбільш наївний критик.

Дафен — це прояв китайського «економічного дива» кількох останніх десятиліть, продукт «китамериканського» фаустівського фінансового договору, який підписали, щоб забезпечити безперервний потік дешевих товарів від китайських виробників до американських споживачів. «Це село стало одним із найбільших у світі виробників мистецтва, і витратило на це менше часу, ніж Мікеланджело на розпис Сикстинської капели,— написала газета Chicago Tribune у лютому 2007 року.— Торік звідти в крамниці поблизу вашого дому відправили картин на суму 120 мільйонів доларів — копій і оригінальних полотен, намальованих олійними фарбами».


Міхаель Вольф Френсіс Бекон 91$, з книжки «Реальне фальшиве мистецтво» 2011


Колись це село було сонним закутком, де й не пахло мистецьким духом, аж поки 1989 року туди не приїхав бізнесмен із Гонконгу Хуан Цзян разом із тридцятьма учнями, які мали вручну виготовляти копії — або ж сін-хуа — відомих творів мистецтва. Посипалися замовлення з Заходу, зокрема зі Сполучених Штатів, де картини замовляли для готелів і житлових будинків. Щоб зробити процес ефективнішим, Хуан Цзян розробив спеціальну модель серійного виробництва: над одним полотном працювало кілька художників-копіювальників, кожен із яких малював певну частину картини. Попит на них так сильно зріс, що в Дафен почали з’їжджатися нові й нові підприємці й художники. Дійшло до того, що кожного року звідти експортували п’ять мільйонів картин. Дія авторського права на деякі скопійовані картини закінчилася (наприклад, на Ван Гога), а на деякі (зокрема, на роботи Річарда Прінса) — ні.

Андреас Шмідт Френсіс Бекон, з книжки «Фальшиве фальшиве мистецтво» 2012


Продовження читайте в книзі Роберта Шора "Благай, кради і позичай"

__________________________________________________________

Читати  «Новини» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво читайте в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх