мистецтво підбірки

5 творів мистецтва відомих майстрів, котрі свого часу шокували суспільство

5 творів мистецтва відомих майстрів, котрі свого часу шокували суспільство

«Але шок - це гра, в яку грають удвох: він менше стосується того,
що відбувається в майстерні,
але значно більше публічної, суспільної ролі митця як представника авангарду»


Майкл Берд «100 ідей, що змінили мистецтво»


Безліч із нині відомих шедеврів мистецтва на момент свого створення стикались із невдовленням з боку суспільства. Деякі із них через «занадто» відвертість, деякі - через надзвичайно провокативні деталі створення. Пропонуємо вам ознайомитись з добіркою відомих витворів мистецтва, котрі свого часу шокувало суспільство.


  1. Едуард Мане «Сніданок на траві», 1863 р.
  2. Ґюстав Курбе «Походження світу», 1866 р.
  3. Едґар Деґа «Абсент», 1876 р.
  4. Пабло Пікассо «Авіньйонські дівчата», 1907 р.
  5. Марсель Дюшан «Фонтан», 1917 р.


1. Едуард Мане «Сніданок на траві», 1863

Едуард Мане - одна з ключових фігур імпресіонізму. Картини Едуарда Мане неодноразово піддавались критиці з боку суспільства та Академії мистецтв (далі - Академія), не тільки за провокативний зміст, а й за новаторську техніку виконання.

Проте, мабуть, найбільш обговорюваною є робота «Сніданок на траві» 1863 року, котра була одразу відкинута членами Академії. На ній зображений пікнік, головними героями якого стали двоє гарно одягнених чоловіків і повністю оголена жінка, котра дивиться прямо на глядача, що особливо не сподобалось членам Академії. Однією з основних причин обурення стало також те, що сюжет картини нагадує ренесансні роботи з міфологічним підґрунтям, проте зображені на картині люди виглядали цілком звичайними.

Як зазначив Вілл Ґомперц в книзі «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі», непрості відносини між прогресивними художниками та Академією стали на той момент настільки напруженими, що Наполеон ІІІ наполіг організувати виставку «Салон відкинутих», щоб глядачі самі вирішували, що їм до вподоби. Вілл Ґомперц також пише, що глядачам не дуже сподобались експонати виставки, але не художникам, адже саме на цій виставці молодий Клод Моне помітив «Сніданок на траві» Едуарда Мане та надихнувся на створення свого власного «Сніданку на траві» 1865 р.


Едуард Мане, Сніданок на траві, 1863 р. Фото: офіційний сайт Музею


2. Орсе Ґюстав Курбе «Походження світу», 1866 р.

Картина «Походження світу» Ґюстава Курбе - один із найскандальніших витворів мистецтва. Палкі суперечки стосовно цієї картини не вщухають і досі (у 2009 році на книжковому ярмарку у Португалії поліція прийняла репродукцію за порнографію та конфіскувала примірники, а у 2011 р. соц.мережа Facebook заборонила цю картину та видалила сторінки двох користувачів). І це не дивно, адже центром картини стало надвідверте зображення голого жіночого тіла від грудей і до стегон з широко розведеними ногами. На широкий загал картина була показана лише у 1988 році.



Ґюстав Курбе, Походження світу, 1866 р.. Фото: офіційний сайт Музею Орсе


3. Едґар Деґа, «Абсент», 1876 р.

Едґар Деґа - один із найвідоміших представників реалізму та імпресіонізму. Він написав безліч дійсно видатних полотен, та, звісно, не обходилось і без критики. Його картина «Абсент» 1876 року викликала вкрай бурхливу несхвальну реакцію суспільства.

Головними та єдиними героями полотна є двоє п'яниць-відвідувачів французского закладу, а саме: не доглянутий чоловік та незвичного вигляду жінка, понуро сгорблена над абсентом.

Буржуазне суспільство того часу виявилось не готовим споглядати реалістичну сторону життя, без прикрас і привабливих облич, тож ця картина викликала критику та непорозуміння зі сторони публіки. До речі, моделі, котрі для нього позували були зовсім не п'яницями, а просто знайомими художника. Участь у створенні цього полотна настільки негативно вплинула на репутації натурщиці Еллен Андре та художника Марселена Дебутена, що творцю полотна довелось виступати з публічною заявою про те, що його натурщики не п'яниці.



Едґар Деґа, Абсент, 1876 р. Фото: офіційний сайт Музею Орсе


4. Пабло Пікассо «Авінйонські дівчата», 1907

Пабло Пікассо ніколи не залишав людей байдужими до своєї особистості. Його картини - найдорожчі у світі, а згадки про його ім'я завжди супроводжувалось полемікою та суперечками. Це зараз вже всі звикли до кубізму Пікассо з його чіткими лініями, гострими кутами та особливим відображенням дійсності за допомогою геометричних фігур та примітивними на перший погляд мотивами, а у 1907 році його «Авіньйонські дівчата» здивували навіть таких митців, як Матісс та Аполлінер.

Усе, що зображено на картині - пять повністю оголених жінок-повій. Проте вони мали геть не традиційно жіночний вигляд. Їх обличчя були спотворені, а тіла грубо зображені. Обличчя жінки з одного боку нагадує єгипетську статую, а лиця двох жінок з іншого боку схожі на африканські маски. Фрукти у ніг символізують задоволення від обіцяних втіх.

Вілл Ґомперц в книзі «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» пише, що на першій версії «Авіньйонських дівчат» Пікассо також розмістив двох чоловіків: моряка клієнта та студента-медика з черепом у руці, який символізує смерть. Та згодом Пікассо «зрозумів, що прибравши сюжетні елементи з композиції, підсилить її візуальний вплив».



Пабло Пікассо, Авіньйонські дівчата, 1907 р. Фото: офіційний сайт Музею сучасного мистецтва (MoMA)


5. Марсель Дюшан «Фонтан», 1917 р.

У 1917 році Марсель Дюшан, митець французького походження, кидає сміливий виклик усьому звичному світу мистецтва, подаючи на «Виставку Незалежних» пісуар, на якому залишає лише дату та підпис псевдонімом «Р. Матт 1917» та даючи йому назву «Фонтан».

Вілл Ґомперц в книзі «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» пише, що як тільки об'єкт доставили у виставковий зал, він «відразу викликав гримучу суміш переляку й відрази». Вілл Ґомперц також пише, що вважаються, що «Фонтан» був розбитий розлюченим членом комісії, але через кілька днів Альфредом Стігліцом було зроблене фото об'єкту. Припускають, що це була копія, яка, до речі, теж зникла.

Згодом, Марсель Дюшан надихне ще з сотні митців на творчість, оскільки саме він своїми "витівками" примушував публіку піддавати сумніву консервативні ідеї та ставити питання про те, що і кому можна вважати мистецтвом.


«Він хотів підважити уявлення про те, що саме може бути витвором мистецтва за визначенням
науковців та критиків,
яких він вважав самопроголошеними і переважно некваліфікованими арбітрами смаків»


Вілл Ґомперц «Що це взагалі таке?150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі»



Марсель Дюшан, Фонтан, 1917 р. Фото: Альфред Стіґліц


Авторка тексту: Єлизавета Крамаренко


Хочу читати книги

__________________________________________________________

Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх