графічний дизайн

Бувальщини Design Village: нетворкінг, сінкінг, чіллінг і борщ

Бувальщини Design Village: нетворкінг, сінкінг, чіллінг і борщ

Микита Грач та Ліза Кейль. Колаж створила Юлія Лазаренко


Ми відвідали четвертий франківський фестиваль Design Village та мали нагоду потеревенити із організаторами. Chief Design Officer у Webmil Микита Грач та комунікаційна менеджерка Ліза Кейль виявилися дотепними оповідачами.


Микита Грач про перший фестиваль: «Це, до речі, була така доволі крута спонтанність. Мені зателефонувала Лідія [йдеться про співорганізторку Лідію Бойчук, mega brain фестивалю – прим.ред.]: дивися, ти дизайнер і я дизайнер. Давай зробимо конференцію! — Тобто, що в цьому спільного — невідомо, але в той момент мені з язика злетіло: О! Давай!».

На той час не існувало якихось особливих подій, що стосувалися дизайну. Хіба що були ті, про які не знали організатори Design Village. Ентузіазм, сміливість і безперечний комунікаційний талант дозволили протягом двох місяців організувати першу конференцію в Івано-Франківську. Розраховували на 100 учасників, а прибуло 400! Конференція відбувалася в приміщенні університету Короля Данила. Зі слів Микити, стояла просто страшна задуха, було надто багато людей, на четвертий поверх всі підіймалися вузькими сходами, але за відгуками, «тусняч вдався» і всі були задоволені: «Так ми зрозуміли, що дизайн-конференція на часі».


Лекційна зала заповнена дощенту. Світлина Яни Панченко


Страшне, але неминуче запитання про те, чи вдався фестиваль цьогорічний, наших співрозмовників не засмутило, вони, очевидно, загартовані.

Під час фестивалю Лізі та Микиті доводиться багато спілкуватися та взаємодіяти із різними людьми. І, зрештою, друзі та колеги, підходячи привітатися та підбадьорити, запитують про враження самих організаторів. «У нас є типова фраза. “Як у тебе справи?” – “...спитай після Віледжу!”», – відповідає Ліза. А Микита додає, що намагався давати оцінку першим двом фестивалям, але то марна справа: «Треба питати людей, які були в залі. Тому і про цей фестиваль відповідь точно така сама – я не знаю».

Ліза Кейль зазначає, що близько третини відвідувачів повертається на фестиваль знову, Микита усміхається: «Я вже впізнаю багатьох людей, які до нас приїздять із самого першого фестивалю».

Спікери, наприклад, можуть повернутися вже у якості партнерів чи просто слухачів.

Крім усього, виникла ще одна важлива традиція співпраці. Брендингом перших двох фестивалів займалися локальні франківські агенції. А до розробки минулорічного варіанту долучився Анже Єреб (Anze Jereb), Regional Executive Creative Director, BBDO Ukraine & Central Asia. Приємно вражений уважною аудиторією та ретельною організацією, він вирішив підтримати ініціативу. Айдентика, розроблена BBDO для Design Village, отримала кілька нагород і увійшла в short list на фестивалі креативності Cannes Lions.

«І це стало ще одним поштовхом, що треба робити фестиваль знову. Анже хоче нам зробити брендинг! Як відмовити?» – згадує Микита.


Постери для Design Village у журналі Lürzer's Archive. Світлина Лідії Бойчук, 2018 рік


Тема попереднього фестивалю звучала як «Дизайн заради дизайну — не дизайн» , тобто красива картинка та функціональність не тотожні.

Варто звернути увагу, що тоді назва фестивалю була навмисно написана із трьома помилками, але майбутні відвідувачі виявилися тактовним та делікатним:

- Всі вважали за необхідність написати нам: чуваки, у вас помилка. У приват! Обережно!

- Не було коментарів: от телепні — неправильно написали!

- Це дуже нас веселило і дуже тішило.

- Пройшло півтора року і ми знову десь використовували цей логотипчик, щоб нагадати про себе. І знову у приват пишуть: Це мені так здається, чи у вас там дві помилки? – А ми відповідаємо: насправді їх там три! Але дякуємо що помітили.

І якраз Анже торік порекомендував покликати Давора Брукету (Davor Bruketa) із хорватської агенції Bruketa&Zinic&Grey – спершу у якості спікера. Згодом Давор розробить концепцію візуального стилю цьогорічного фестивалю. «Його агентство вважається одним із найбільш титулованих у Східній Європі, вони виграли близько 600 нагород і ми подумали, що wow! — таке насправді можливо?» – говорить Ліза.


Приклад використання цьогорічного візуального концепту


Давор Брукета так коментує концепцію айдентики Design Village 2019: «Коли співпрацюють спеціалісти різних галузей — вчені, художники, інженери, філософи, найбільша складність в тому, щоб вийти зі своєї бульбашки та знайти натхнення поза зоною свого комфорту. Півтони як основа брендингу Design Village — це метафора: співпраця може створити чудові та захоплюючі речі».

Давор відкривав другий день фестивалю та під час свого виступу розповів про ...приховані сенси розробленої ним візуальної складової. Але у разі їх розголошення у цьому матеріалі нас обіцяли не випускати із шафи до наступного року, тому ...відвідуйте фестивалі, щоб не пропускати найцікавіше! «Давор такий бешкетник! І це йому пасує!»

Для пошуку і залучення іноземних спікерів працює ціла штурм-команда, яка надсилає листи потенційним доповідачам, яких обрали відповідно до теми фестивалю. Зараз у основній команді Дизайн Села близько 20 людей і, за словами Лізи та Микити, цього недостатньо для комфортної організації заходу такого рівня. Адже усі ці люди мають основну роботу поза фестивалем (!). «Тобто ми раз на рік-півтора збираємось і попри свою роботу готуємо фестиваль, зараз звільнятись та присвячувати час тільки Селу поки що ніхто не зголосився. Design Village – потенційно хороша штука, яку можна було б не те що поставити на конвеєр, але працювати над нею ще глибше і ще краще, можливо ще частіше, але в якихось дрібніших форматах, – такий ймовірний розвиток подій на думку Лізи, – а стосовно росту і масштабування, я не знаю, чи є в нас інтерес робити Design Village ще більшим. Нам подобається і той формат, який є зараз. Є така штука, що у Франик ти не привезеш півтори тисячі людей».

Дехто із гостей фестивалю впевнений, що організацію подібного заходу може подужати тільки столична команда. «Якось на аfter-party Микиту запитали, чи будемо ми робити щось подібне у Києві, коли повернемося. Ми одразу не могли навіть зрозуміти питання: куди саме ми мали «повернутися»? – сміється Ліза, – Коли сказали, що ми місцеві, франківські, здивувався вже запитувач – тобто?!»

Однією із переваг фестивалю у порівнянні з відеолекціями є живе спілкування.

На уроках motion-дизайнера Евана Абрамса (Evan Abrams), наприклад, виросла значна кількість дизайнерів. Ледве чи вони розраховували познайомитися безпосередньо.

«Один із франківських motion-дизайнерів, зустрівши Абрамса на вечірці, сказав: Вау, Еван, привіт! Я дуже радий нарешті побачити тебе у повний зріст!» – це вже місцевий жарт, адже у його роликах ми, зазвичай, бачимо тільки пів Евана.


Еван Абрамс в оточенні шанувальників. Світлина Влади Лабачук


Спікери, що приїздять на фестиваль, не уникають спілкування. З ними можна обговорити інсайти, проконсультуватися, обмінятися корисними контактами. Вони не виглядають недосяжними чи зарозумілими. «Ти коли починаєш із кимось говорити, розумієш, що вони такі самі люди: вони теж переживають, коли виходять на сцену, вони переживають після того, як йдуть зі сцени. Їм важливо чи вони добре виступили, чи все у них вдалося – і це трохи стирає враження «несправжності». Ті, кого ти бачиш в інтернеті і ті, кого ти бачиш тут – це найчастіше дві різні людини. І наживо вони ще кращі!» – запевняє Ліза.

Design Village приваблює ретельним відбором спікерів, продуманою програмою та дружнім середовищем. «Village – це великий баняк борщу. Як тільки ти вкладеш у нього всі інгредієнти і поставиш його на вогонь, умовно кажучи, починається незворотній процес. І що б не ставалося, тобі треба пильнувати цей борщ: щоб і картопелька вийшла, і квасолька доварилася, і капусточка була дрібненька. Просто всі ресурси йдуть на те, щоб він вдався смачним» – метафора Лізи виявилася дуже влучною.


Design Village – це дуже багато практики. Світлина Яни Панченко


Ми поцікавилися, чи страшно втратити атмосферу родинного затишку з часом, коли фестиваль ставатиме більшим. Але виявилося, що перейматися не варто.

«Я займаюся менеджментом Design Village ком’юніті і дуже люблю цю роботу – продовжує вона, – Я люблю допомагати людям, бути корисною. Якщо є в когось якісь запити, хтось щось не зрозумів або треба якась допомога, особливо в критичних ситуаціях, мені подобається дбати про це і тримати все під контролем, щоб конференція відбувалася настільки комфортно, наскільки це можливо. Плюс цього року у нас сильна команда з комунікацій. І те, як ми спілкуємося із людьми, які фідбеки від них отримуємо доводять, що справа варта всіх вкладень часу і ресурсів»

Design Village – це не історія про «отримав квиток і далі роби, що хочеш», це історія про щирість, піклування, знання та професійний підхід.


Автор: Катерина Коркішко

__________________________________________________________

Читати  «Новини» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво дізнавайся в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх