графічний дизайн дизайн про книжки arthuss уривки із книжок arthuss

Форкурс композиції. Пропедевтика. Візуальна грамота

Форкурс композиції. Пропедевтика. Візуальна грамота

Форми, пропорції, фігури, розміщення елементів, ієрархія… Підкоріть їх, впорядкуйте та створіть якісний лаконічний дизайн із чітким повідомленням. У цьому допоможе книга «Композиція. Тотальний контроль» від Наталії Синєпупової.

Книга допоможе тим, хто задумується про свій вплив на візуальну мультимедійну культуру. Дизайнерам, які хочуть продукувати якісні зображення без візуального сміття. Фотографам, які хочуть покращити композицію своїх знімків, ілюстраторам, які думають, як оживити свої малюнки і акцентувати увагу на потрібні деталі. Усім творчим, хто прагне тотального контролю.

Ви просили, тож ми додруковуємо наклад книги «Композиція. Тотальний контроль». З цієї нагоди ділимось уривком із книги.


Форкурс композиції. Пропедевтика. Візуальна грамота. Композиція з точки зору психофізіологічних особливостей людського сприйняття візуальної інформації

Пропедевтика — це форкурс, тобто вступний курс формальної композиції. Тематично пропедевтика розглядає роботу з візуальним матеріалом і пояснює фізичну основу людського сприйняття візуальної реальності, відповідає за початкову формалізацію, конструкцію та структурне рішення візуального ряду.

Додатково, на етапі вивчення пропедевтики, дизайнер учиться керувати не тільки матеріалом, простими візуальними об’єктами, схемами, моделями, але й також розуміти, як сприймає це глядач, аналізувати власні враження, рефлексувати, проводити критичне оцінювання методів роботи, а ще — засвоює професійну термінологію.

Не варто забувати, що дизайнер сам є головним джерелом успішної реалізації проекту. Йому належить збалансувати власну систему зорово-мисленнєвого апарату з можливістю застосування глибоких знань і вмінь на практиці.


Композиція з точки зору психофізичних особливостей людського сприйняття візуальної інформації

Фундаментальні знання про сенсорно-перцептивні процеси людини і їхню природу можна почерпнути з численних наукових досліджень — у царині оптики, психології, фізіології, біології, хімії, фізики. Та найбільшу практичну цінність для дизайнерів мають знання гештальтпсихології: ця школа залишила численні досліди-докази, що зорове сприйняття — це комплексний динамічний процес, пов’язаний зі здатністю людини пізнавати оточення у формі цілісних образів із численними модальностями. Воно включає не тільки дослідження перцептивного образу, але і сприяє появі відчуттів, які актуалізують усю перцептивно-нервову систему, що працює з пам’яттю, мисленням та іншим.

Цікаве спостереження — людина, розглядаючи об’єкт, завжди прагне до його цілісного відображення, і якщо раптом якоїсь інформації бракує, людина легко додумує те, що, на її думку, мало би бути перед її очима, — тобто, активно творить нове. Із цього можна зробити висновок, що властивості зорового образу не обмежуються можливостями зорового апарату, а мають продовження й розвиток у загальній психіці людини.

Глядач, зчитуючи візуальну інформацію, послідовно проходить кілька етапів:

1) Виявлення об’єкта

Тут відбувається встановлення зорового стимулу, людина здатна вихопити об’єкт із потоку будь-якої іншої інформації.

2) Розрізнення об’єкта

Це момент формування перцептивного образу, на цьому етапі здійснюється встановлення меж смислових полів, починається загальне ознайомлення з об’єктом, ритмічним рухом очей людина «обмацує» його, вдивляється, вивчає його за найсуттєвішими елементам і характеристиками форми, розміру, пропорцій.

3) Ідентифікація об’єкта

Коли зоровий образ сформовано, свідомість переходить до звірення інформації та зіставлення її з тією, що вже є в пам’яті, відбувається ідентифікація смислів.

4) Впізнання об’єкта

На цій стадії відбувається «декодування», розшифровуванняінформації, структурування, віднесення об’єкта до певногокласу і т. д.


Та в більшості випадків людина не замислюється про те, яквона насправді бачить предмети, що її оточують, і не завжди в неї є можливість і бажання детально з’ясовувати це. Прикладом побіжного неточного сприйняття може служити поквапливе читання, коли око не прочитує слово за словом,а «схоплює» увесь рядок цілком. Мозок об’єднує окремі об’єктив цілісний образ, спираючись на скупі ознаки окремих частин — букв, складів чи слів, — і по ходу додає необхідні частини.

Тоді як правильно організувати композицію, щоб зчитуванняінформації стало для глядача легким і приємним процесом?

Сприйняття композиції починається з розглядання її загальних структурних особливостей і визначення ключових внутрішніх зв’язків: відносин головного об’єкта чи домінантноїгрупи з простором. Визначаються межі та пропорції зображального поля, в якому розміщено об’єкти.

Етапи сприйняття та дослідження композиції


Потім освоюються відносини між об’єктами, а якщо композиція складна — між кількома групами об’єктів. Визначаються основні відстані, розміри, особливості взаємозв’язку між усіма учасниками.

Після цього досліджуються й уточнюються відносини між деталями об’єктів і виявляються подробиці, які не було вивчено в першому сприйнятті.

А якщо досліджувані об’єкти — тексти, які принципи композиційного сприйняття будуть спрацьовувати в першу чергу?

Правила для всіх об’єктів загальні, але створюючи шрифтову композицію, дизайнеру слід додатково врахувати, що букви мають константність: людина сприймає одні й ті самі букви як незмінні абстрактні символи попри зміни різних смислових полів. Далі йдуть вибірковість і осмисленість — читач (глядач) здатен виокремити одні характеристики букв щодо інших і свідомо сприймає їх, пов’язуючи з певною категорією.

Шрифтову композицію глядач буде освоювати зразу в кількох площинах: у перцептивному і смисловому полі.

Візуальну та смислову організацію важливих моментів має бути втілено таким чином, щоб вони стали для глядача помітними з першого погляду. Так формується головний зміст. Після цього, поступово, за допомогою різних художніх засобів, увага може переміщуватися до інших, менш важливих об’єктів, адже глядач повинен не тільки побачити, але й повноцінно пережити, відчути те, що він бачить, а для цього йому буде потрібно засвоїти й перетворити інформацію про всіх учасників композиції. А якщо це текст — то ще й прочитати й розшифрувати його.

Для початку дизайнеру належить вирішити, де буде розташовано основний об’єкт і як він планує акцентувати його: чи виділить він цьому об’єкту більше місця? Яким чином? У лівій чи у правій частині робочої площини? Ближче до верхньої межі площини — чи до нижньої? І так далі.


Помилки візуального сприйняття

Геометричний центр і оптичний центр — у чому різниця?

Розглянемо приклад, розташуємо об’єкт на перетині діагоналей, які проходять через кути прямокутного формату. Так ми потрапляємо в зону геометричного центру. Об’єкти, які залишаться поза зоною цього перетину, око сприйматиме як менш чіткі й ледь розфокусовані. Головний об’єкт, попри те, що він лишається добре помітним, буде сприйматися як неузгоджений із площиною і трохи зміщений вниз. Для відновлення «правильного» відчуття його слід розташувати трохи вище від геометричного центру й посунути в праву чи ліву частину робочої площини. Так ми надамо йому стійкості й більш гармонійного розташування.

Трохи пізніше ми продовжимо досліджувати питання помилок візуального сприйняття, а поки поставимо собі таке питання: чому ми часом не бачимо очевидного?

Зліва: Негармонійно розташований об’єкт у геометричному центрі зображальної площини

Справа: Гармонійно розташований об’єкт у оптичному центрі зображальної площини


«Сліпа пляма»

Один із випадків, коли людина може щось недобачити, пов’язаний із особливостями будови ока — існуванням т. з. сліпої плями. Це місце, де немає фоторецепторів, колбочок і паличок, і в цій ділянці око сліпе. Тут розташовано диск зорового нерва.

Щоб не втратилася інформація, що припадає на цю ділянку, якою око не бачить, дизайнер може відсікти зону поганого сприйняття на 1/6 частину поля зображальної площини. Таким чином, змінюючи місце компонування головного об’єкта на більш комфортне, можна полегшити глядачеві сприйняття цього об’єкта.

Зорова модель, яка добре розрізняється зором, після усічення частини поля зображальної площини 50 I



Замовити книжку «Композиція: Тотальний контроль»

__________________________________________________________

Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх