UX/UI-дизайн графічний дизайн дизайн про книжки arthuss промисловий дизайн уривки із книжок arthuss

Креативний світогляд. Запитуйте і слухайте

Креативний світогляд. Запитуйте і слухайте

«Дизайн-мислення в охороні здоров’я», Еллен Лаптон, Бон Ку

Переклад: Володимир Куч


1. Креативний світогляд
2. Запитування
3. Запитання «Як ми можемо?»


Креативний світогляд

Творчі здібності — не рідкісний талант. Це фундаментальний людський потенціал, розвинути який може будь-хто. Пробудити процеси мислення та спростити генерування нових ідей можна через спеціальні техніки та вправи. Більшість ідей пропадає, якщо їх не записати чи не накидати схематично. Думка, що існує лише в голові, рідко живе довго чи доходить до якоїсь реалізації. Якщо ми любимо її та дбаємо про неї — додаємо деталі й досліджуємо наслідки — скороминуща думка переростає в конкретну концепцію, яку можна обговорювати, перевіряти й навіть втілювати. Процес генерування ідей і перетворення їх на конкретні концепції формують кілька простих принципів:

1. ЗАПИТУВАННЯ — це розгляд будь-якої проблеми через нову призму. У цьому процесі ми ставимо запитання й переформульовуємо припущення. Хороше запитання допомагає нам поглянути на ситуацію й запитати: «Як це можна змінити?».

2. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ базується на нашому вродженому вмінні сприймати об’єкти й простір між ними, шаблони й структури. Дизайн-спеціалісти використовують лінії, обриси, кольори й форми, щоб будувати зв’язки, виявляти інсайти й ділитися концептами.

3. ПРОТОТИПУВАННЯ — це дія, в якій ідеї переростають у тимчасову й умоглядну конкретику. Хоча певні прототипи нагадують реальні продукти або містять робочий механізм, багато з них — це грубі нариси або нашвидкуруч зібрані вироби, які відкривають один з аспектів пропонованого дизайн-рішення.

4. СТОРІТЕЛІНГ — це універсальне мистецтво переповідання значущої дії, що розгортається в часі. Дизайн-спеціалісти збирають історії від користувачів та інших стейкголдерів, а тоді створюють свої історії про те, як продукт, простір чи сервіс використовуватиметься та які відчуття викликатиме. Людина з добре підготовленим розумом здатна вивільнити силу творчості й вигадувати нові ідеї. Коли Архімед (згідно з легендою) вигукнув «Еврика» у ванній, йому це вдалося тому, що він довго й ретельно роздумував про проблему вимірювання об’єму. У процесі дизайн-мислення для охорони здоров’я під час уважних і ретельних досліджень ми готуємо свій розум до активного творення й відкриттів.


ПРОТОТИПИ ОВОЧЕЧИСТКИ OXO GOOD GRIPS

Бренд OXO з’явився, коли Бетсі й Сем Фарбери вирішили створити покращене кухонне приладдя для людей, які відчувають біль, коли стискають тверді вузькі ручки. Бетсі — архітекторка, а Сем — дизайнер кухонного приладдя. У Бетсі артрит, через що їй було важко користуватися звичним начинням. Фарбери співпрацювали з компанією Smart Design, що зробила десятки прототипів держаків із дерева, гуми, пластику й піни. Вони запозичили держаки з наявних продуктів, зокрема чорну гумову велосипедну ручку. Коли дизайн-команда розклала прототипи на столі, люди постійно бралися саме за велосипедну ручку, задоволено відзначаючи відчуття тепла й міцності, які вона дарує. Нині бренд OXO Good Grips налічує багато товарів, зокрема медичних пристроїв. Чорний гумовий держак став символом зручності та простоти користування. Дизайн: Smart Design і Бетсі й Сем Фарбери. Виготовлено компанією OXO (США). Корозійностійка сталь, сантопрен (термопластична гума), різьблена піна, пластик, деревина, будівельна суміш, поліпропілен, графіт на попередньо видрукованому білому ватмані. Колекція Купер-Г’юїт, Смітсонівський музей дизайну, 1992-52-1/10, 25; 2011-50-1/9, 11/20,; 2014-50-24. ДОКЛАДНІШЕ про Бетсі Фарбер читайте в есе Ліз Джексон, “We Are the Original Lifehackers,” на сторінці www.nytimes.com/2018/05/30/opinion/disabiiitydesign-iifehacks.html.


Запитування

Ставити запитання означає дивитися на проблему під іншим кутом зору. Ця практика допомагає нам переосмислювати узвичаєні припущення. Погляд на проблему з різних перспектив — ключовий інструмент у процесах як дизайну, так і медицини. Запитання в системі охорони здоров’я є складними. Відповіді рідко бувають однозначними, та лікарів навчають ставити точні діагнози й лікувати захворювання. Однак проблеми в медицині — починаючи з того, як розширити доступність первинної допомоги, і закінчуючи тим, як зменшити кількість медичних помилок, — важко розв’язати в межах традиційного медичного світогляду. Хоча доказовий підхід до розгляду хвороб успішно працює в біомедичних дослідженнях, він не підходить для розв’язання багатьох проблем системи охорони здоров’я. Науковий метод, що ґрунтується на гіпотезах, припускає, що ви знаєте, які саме запитання ставити. Але частіше за все ми ставимо неправильні запитання. Дизайн-мислення починається з визначення проблеми відкритим способом, так, щоб вона не передбачала конкретного виходу.

Дизайн-мислення пропонує фреймворк для боротьби із хронічними хворобами, як-от діабетом. Пацієнтці, якій важко контролювати рівень цукру в крові, потрібні не просто вказівки лікарки стосовно оптимального режиму введення інсуліну та низьковуглеводної дієти. Якщо ставити запитання «Чому?», ви розширюватимете межі розуміння, а пацієнти охоче ділитимуться своїми історіями. Їхні відповіді покажуть, наскільки значну роль у контролі діабету й інших хронічних хвороб відіграють соціальні чинники. Пацієнтка, наприклад, зізнається, що вже не може дозволити собі витрати на інсулін через нову програму страхування або не має мотивації відстежувати свій рівень глюкози через відчуття соціальної ізоляції.

Замість того, щоб вішати на пацієнтів ярлик «некерованих», коли ті не дотримуються інструкцій з лікування, лікарі можуть спільно з ними розроблювати лікувальні режими, що мають більшу ймовірність успіху. Якщо людина з діабетом має вищий рівень глюкози у крові внаслідок нездорового раціону, можна поставити їй відкриті запитання і побачити проблему з точки зору самого пацієнта. Наприклад, допоможуть уточнення: «Які у вас труднощі з дієтою?», «Що найгірше в нездоровому харчуванні?», «На що ви сподіваєтеся?» і т.д.


Запитуйте і слухайте

Глибше розуміння становища, в яких перебувають люди, може змінити те, як ми описуємо пацієнтів.

Документація в електронній медичній картці описує пацієнтку так: «С’юзен — 33-річна інсулінозалежна жінка з діабетом, що не дотримується режиму лікування, зокрема ігнорує рекомендації про раціон».

Якщо ж подивитися на пацієнтку під новим кутом, цей опис зміниться на людяніший: «С’юзен — працевлаштована самотня мама двох немовлят, у якої цукровий діабет 2-го типу. Вона щодня споживає фастфуд, бо надто втомлена, щоб готувати, а також не має змоги купувати здорову їжу в межах свого району. Ліки обходяться занадто дорого для її бюджету».


ЗАПИТАННЯ «ЯК МИ МОЖЕМО?»

Методологія дизайн-мислення, розроблена фірмою IDEO та інститутом дизайну Стенфордського університету, містить особливий спосіб формулювати дизайн-проблему. Він має назву «Запитання “Як ми можемо?”» та допомагає розширити світогляд для креативного мислення. Цей підхід досить вузький, щоб спонукати людей розвивати конкретні цілеспрямовані ідеї. Водночас він настільки широкий, що не обмежує концепції заздалегідь визначеним результатом.

Запитання “Як ми можемо?”, показані на наступній сторінці, розроблено на воркшопі під керівництвом Лабораторії дизайну здоров’я в Університеті Томаса Джефферсона за участі працівників маркетингового агентства IMRE, що займається питаннями охорони здоров’я. Учасників воркшопу попросили вигадати нові продукти чи сервіси для пацієнтів, які щойно отримали діагноз — діабет. Вправи з розігруванням ролей допомогли учасникам самотужки уявити, як це — почути такий діагноз. Учасники також обговорили цю хворобу з одним із керівників воркшопу — фармацевтом, що й сам має діабет. Також вони вперше спробували на собі, як користуватися глюкометром.


Фото: Девід Кемпбелл


Великі запитання для майбутнього сфери охорони здоров’я

Подані нижче запитання розробила група креативних компаній Kyu Collective, що працює над подоланням найважливіших викликів, з якими стикаються бізнес і суспільство. Ці уявні запитання було створено під час воркшопу, де обговорювали перспективи здорового способу життя. Вони не передбачають якогось конкретного рішення, тому ми можемо уявляти собі майбутні види діяльності зовсім несхожими на ті, що доступні тепер. Кожне запитання підводить до багатьох інших, розкриваючи території для плідного творчого мислення.

  • Як ми можемо поєднати особисте здоров’я та здоров’я планети?
  • Як ми можемо боротися за культуру здорового способу життя?
  • Як ми можемо розглядати здоров’я в контексті суспільного договору?
  • Як ми можемо створити нові види стимулів, які можна використовувати для мотивації?
  • Як можна як люди та технології можуть взаємодіяти задля якомога ефективнішого результату?
  • Що вами керує?
  • Мета здоров’я — безсмертя?
  • Як ми можемо створити натхненні, надійні й наснажливі ролі для постачальників послуг здоров’я (та не лише)?
  • Як ми можемо створити спільноти охорони здоров’я (онлайн та офлайн), які будуть приємними, інклюзивними й цілісними, що насправді й потрібно людям?
  • Як ми можемо залучити команду різноманітних «активістів» охорони здоров’я до надання всеохопного догляду впродовж життя?
  • Як ми можемо створити гнучку гармонію клієнтоорієнтованої та високотехнологічної охорони здоров’я, що супроводжуватиме пацієнта протягом всього життя?
  • Що буде, коли на зміну лікам прийдуть біоелектронні й біонічні розширення?


Замовити книжку «Дизайн-мислення в охороні здоров'я»

__________________________________________________________

Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх