мистецтво підбірки

Мистецтво та війна

Мистецтво та війна


Конфлікти, війни і агресія – безперечно страшні й руйнуючі явища. Проте навіть вони стають основою для творчості. Художники переосмислюють свої емоції і рефлексують враження цілих поколінь. Хтось оспівує перемоги, хтось зображає жахи, а хтось конструює реальність у абстрактний спосіб.

До святкування Дня захисників та захисниць України ми зробили підбірку картин, які зображають різні аспекти війни. Щоб ще раз нагадати кожному, наскільки важливим є мир і ми маємо бути вдячні кожному, хто цьому сприяє.


  1. 1529: Альбрехт Альтдорфер «Битва Александра»
  2. 1638-1639: Пітер Пауль Рубенс «Наслідки війни»
  3. 1864: Едуар Мане «Битва між Кірсаргом та Алабамою»
  4. 1918-1923: Кете Колльвіц, серія «Війна»
  5. 1930-ті: Сальвадор Далі
  6. 1937: Пабло Пікассо «Герніка»
  7. 1963: Рой Ліхтенштейн «Whaam!»


1529: Альбрехт Альтдорфер «Битва Александра»

Картина зображає битву, що відбулася 333 року до нашої ери біля міста Ісс в Кілікії. Македонська армія Александра Великого отримала перемогу над перським військом царя Дарія ІІІ. Альтдорфер майстерно вписує подію у пейзаж, не концентруючись на особистостях. Сцена битви нагадує мурашник, а сторону переможця можна впізнати лише за допомогою прапорів, на яких зображений грифон — легендарний герб Македонського царства. Природа виступає тлом, яке підсилює враження: сонце вже заходить, а місяць лише сходить. Два небесні світила, які виникають на небі водночас символізують подію всесвітнього значення. Таким чином війна відтворюється і на небі. Дуже нетиповою є і композиція картини, адже вона вертикальна, а не велике горизонтальне полотно, що є нетиповим для картин про війну. Автор обрав такий формат, щоб не показувати перевагу однієї зі сторін: більшу частину картини займає саме небо і природа. Світом картини Альтдорфера керує не всесильний Творець, але також доля.




1638-1639: Пітер Пауль Рубенс «Наслідки війни»

Фламандський живописець Рубенс є одним із найвизначніших представників бароко. Його творчість асоціюється із зображеннями пишних форм, плавних ліній та контрастів. Проте у його мистецтві є і картина про війну. Це велике полотно, виконане олійними фарбами на замовлення Фердінандо II де Медічі. Альтернативна назва картини «Жахи війни», тому вона є однією з найперших картин, які вважаються антивоєнним активізмом. Це алегоричне зображення кривавої Тридцятилітньої війни, яка охопила всю Європу у 1618-1648 роках. Богиня Венера намагається стримати бога війни Марса. Фігура Європи відчайдушно підіймає руки до неба, ніби просячи заступництва, адже Венера була персоніфікацією абстрактного поняття «милості богів». На землі лежать знівечені постаті, які репрезентують мистецтво. У цій картині пластичність рухів відображає характерні творчі деталі епохи бароко, проте завдяки гуманістичному посилу, в роки безпрецедентної жорстокості ця картина стала своєрідним маніфестом.




1864: Едуар Мане «Битва між Кірсаргом та Алабамою»

Творчість цього французького художника-імпресіоніста асоціюється із зображеннями людей та повсякденних справ, адже саме він одним із перших митців ХІХ століття поставив у центр творчості сучасне життя. Проте одна робота вирізняється на цьому фоні. Картина маслом «Битва за Кірсаргом та Алабамою», створена 1864 року. Вона зображає військово-морську битву поблизу Шербурга під час американської громадянської війни. Битва відбулася біля побережжя Франції між союзним крейсером USS Kearsarge та конфедеративним рейдером CSS Alabama, який і затонув. Це була найперша мариністична картина Мане і він написав її лише на основі описів моря, які прочитав у газетах.




1918-1923: Кете Колльвіц, серія «Війна»

Німецька художниця Кете Колльвіц пережила багато втрат, які принесла війна. Коли її старший син пішов на фронт Першої світової війни і загинув, її антивоєнні позиції лише зміцніли. Пізніше, у роки німецької революції, коли Вільгельм ІІ зрікся влади, вона стала першою жінкою, яку прийняли на посаду професора в Пруській академії мистецтв. Проте Кете змушена була покинути посаду після приходу до влади нацистів 1933-го року. Відтак, головними темами її творчості стали материнство, втрата і відчай людей, які переживають смерті близьких. Впродовж 1918-1923 років Кете створила серію робіт «Війна»: сім вирізаних з дерева сюжетів, віддрукованих відтиском на папері. У листі 1922 року до свого друга, письменника Ромена Роллана, вона написала: «Я знову і знову намагаюся уявити війну. Я так і не змогла її зобразити. Проте тепер я нарешті закінчила серію гравюр з дерева, які близькі до того, що я б хотіла показати. Ці відтиски варто надіслати усьому світу, аби кожен зрозумів, що ми пройшли у ці невимовно важкі часи». У своїх гравюрах вона зобразила тих, хто зазвичай лишався непоміченим – матерів, вдів та дітей.




1930-ті: Сальвадор Далі

Хоч іспанський митець оголосив себе аполітичним, у нього є кілька різних робіт, які відображають критику війни і політики своєї країни. У своїй сюрреалістичній манері митець намагався викликати асоціації та відразу до мілітаристських тем. «М'яка конструкція з вареними бобами» написана у 1936 році напередодні початку громадянської війни в Іспанії. На картині зображені дві істоти, що зрослися між собою. Вони нагадують деформовані частини людського тіла, вгадуються риси спотвореного болем обличчя. У продовження теми критики своєї країни він написав «Жираф у вогні». Це постать жінки, ліворуч з якою палає у вогні жираф і на тлі цих зловісних зболених силуетів можна помітити маленький силует людини, що бреде в нікуди. У цей час Далі вже покинув Іспанію і намагався знайти прихисток в деінде у Європі. Настрій картини передає невблаганне передчуття катастрофи.

Сальвадор Далі застав початок війни у Європі і щоб врятуватися вирішив поїхати в Америку разом з дружиною. Під враженнями від подій, що розгорталися на батьківщині, він створив картину «Обличчя війни». Робота тривала впродовж 1940-1941 років і образ на картині став втіленням жаху. На тлі випаленої пустелі застигла голова із зіницями, з яких вириваються кістляві потвори. Глядач ніби знаходиться у картині, адже ми бачимо руку у куточку картини, дивимося на голову із печери. Усе навколо зруйноване і розбите, саме це прагнув довести Далі, що війна не може мати хороших наслідків.



1937: Пабло Пікассо «Герніка»

У 1937 році німецькі літаки із легіону «Кондор» в союзі із диктатором Франциско Франко почали бомбардувати іспанське місто Герніка. Впродовж трьох годин загинуло 1650 мешканців, а ще 900 були поранені. Тих, кому вдалося врятуватися від обстрілів, продовжували атакувати. Пабло Пікасо болісно сприйняв цю новину і за три тижні створив масштабне полотно (3,5х8,5 метрів), у якому відтворив жах цієї атаки. Сіра палітра пригнічує, а стиль кубізму допоміг графічно сконструювати і відобразити події. Якщо поглянути на картину ближче, можна помітити кінцівки, на відкритій долоні загиблого солдата є стигма, символ мучеництва, збоку стоїть матір, що оплакує дитя і увінчує композицію бик – символ сили Іспанії, який у цій ситуації виглядає як насмішка. «Герніка», безумовно, є сильною політичною заявою та моментальною реакцією митця на руйнівні події. Митець дозволив фотографу зафіксувати процес створення картини. Кажуть, що коли Пікассо жив в окупованому Парижі, німецький офіцер побачив фото квартирі митця, то запитав: «Чи це ви зробили?», Пікассо відповів: «Ні, ви».




1963: Рой Ліхтенштейн «Whaam!»

Ця робота написана під час війни у В’єтнамі, американський поп-арт художник намагався привернути увагу до події за допомогою коміксів і довести, що цей стиль може показувати серйозні суспільні події. «Whaam!» − це диптих, обидва полотна якого пов’язані між собою. На лівому полотні зображений американський винищувач, який запустив ракету у праве полотно. Над американським літаком помітні слова пілота: «Я натиснув кнопку атаки… і попереду мене ракета пронизала небо». Ворожий літак уже охоплений полум’ям і напис «Whaam!» − це ніщо інше, як звуконаслідування, «бубух». Вибір карикатурної техніки для зображення воєнних дій не випадковий, це робить сцену юнацькою, адже робота була написана у 1963-му році, коли війна у В’єтнамі набирала оберти і почала активна кампанія з набору нових рекрутів. Це деконструкція воєнного героїзму, яку можна розглядати як заяву про абсурдність війни.




Авторка тексту: Валерія Пінчук


Замовити книги про мистецтво


Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх