архітектура про книжки arthuss уривки із книжок arthuss

Навіщо нам розумні міста?

Навіщо нам розумні міста?

«Розумні міста», Джермен Галеґуа

Переклад: Олександр Стукало


1. Навіщо нам розумні міста?
2. Економічний розвиток і зростання зайнятості в нових економіках
3. Залученість містян(ок) і репрезентативне управління


Навіщо нам розумні міста?

Дуже важливо дослідити, як розробники розумних міст артикулюють необхідність появи цих урбаністичних форм. Критики основних трендів не погоджуються з бізнесовою природою розвитку міст, але їхні планувальники й азартні інформаційники знову й знову повторюють свої пояснення, чому розумні міста потрібні людям просто зараз.

В основі загального обґрунтування появи розумних міст лежить потреба оновити міста, щоб їх вистачило для всього населення майбутнього світу. У багатьох планах і презентаціях розумних міст фігурує одна цифра: до 2050 року близько 70 % населення світу житиме в містах. Нинішні міста повністю занепали чи принаймні потребують перебудови. Їх називають забрудненими, закоркованими, антисанітарними, неефективними, небезпечними й непоінформованими (іл. 1).


Ілюстрація 1. Зображення «міських проблем» із рекламної листівки міста Нью-Сонґдо. Джерело: Gale International and Kohn Petersen and Fox Associates PC


Зображення транспортних заторів і неповоротких натовпів ілюструють не лише неминуче (чи навіть поточне) перенаселення, а й надмір організацій та елементів даних, які слід упорядкувати й освоїти (іл. 2).


Ілюстрація 2. Приклад «рішень» розумного міста в Канзас-сіті. Джерело: City of Kansas City, Missouri, http://kcmo.gov/smartcity


Очікуване стрімке зростання міського населення та потрібні для його підтримки простір і ресурси — ось пояснення неминучих змін і заклик негайно діяти. Щоби пристосуватися до зростання населення, економічних змін та екологічних і комунікаційних потреб, міста повинні стати гнучкими, дієвими і здоровими в плані житлових і кліматичних умов. Одні розробники розумних міст стверджують, що міста занехаяні й вимагають ремонту, інші подають розвиток розумних міст як запобіжний захід. Урбаністична трансформація невпорядкованого організму в упорядковані, налагоджені й піддатливі шари контрольованих технологічних систем стає одночасно метою і обґрунтуванням розвитку розумних міст.

Попри тематичні перетини аргументів розробників, технологічних компаній і громадських діячів, кожна така обіцянка відповідає інтересам лише однієї конкретної категорії.

Компанія, яка спеціалізується на енергоефективних пристроях, конструює розумні міста як рішення екологічних проблем. Корпорації, які продають високотехнологічні освітлювальні системи, роблять акцент на громадській безпеці й охороні. Якщо розробник може забезпечити сервіси мережевого управління й широкосмугову інфраструктуру, у його розмовах домінуватиме динамічне середовище розумного міста. У рамках усіх цих підходів сучасні технології й ініціативи стають «рішеннями», які «покращать якість життя» міських жителів. Як стверджує компанія Siemens, можливо, в майбутньому жителі великих міст житимуть здоровіше, приємніше й розслабленіше, ніж тепер, але для цього міста повинні стати розумними… Шлях у таке майбутнє не відкидає нас у доіндустріальну добу, навпаки, він веде вперед, в епоху цифрових технологій, де міста функціонуватимуть, наче великі комп’ютери.

Комп’ютероподібне функціонування подано тут як міський ідеал. Комп’ютери здатні добувати, зберігати, обчислювати і обробляти дані. Місто-комп’ютер можна запрограмувати на досягнення бажаних результатів і структурування взаємодій. Як буде показано в наступних розділах, переваги обчислювальної техніки інтегруються в наративи розумних міст з урахуванням новітніх технологій і поточних прогнозів майбутнього штучного інтелекту, інтернету речей та великих даних, тому критика розумних міст і їхніх перспектив часто перетинається з критикою самих цих технологій і трендів.

Крім ідеї зберегти майбутні міста завдяки обчислювальним потужностям, у рекламі розумних міст можна помітити ще кілька взаємопов’язаних тверджень. Я поділила всі мотивації на кілька категорій: ефективність, поінформованість і оперативність, стабільність, економічний розвиток і залученість жителів у життя міста. Далі я проаналізую, як артикульовано всі ці твердження в панівному дискурсі навколо розумних міст.

*****


Економічний розвиток і зростання зайнятості в нових економіках

У грудні 2015 року Департамент транспорту США оголосив «Конкурс розумних міст» (Smart City Challenge) та запросив міста середнього розміру позмагатися за 40 млн доларів «на покращення транспортної ситуації». Місто-переможець мало продемонструвати, «як сучасні технології й програми, що вдосконалюють обмін даними й роботу транспортних мереж, можна використати для зменшення завантаженості доріг, підвищення безпеки пасажирів, захисту довкілля, реакції на кліматичні зміни, зв’язку недообслуговуваних спільнот і підтримки економічної життєздатності». Майже всі заявки ґрунтувалися на тому, що розширення транспортних мереж і доступність даних про розташування автобусів, прокатних велосипедів і попуток може заощадити час і гроші та створити нові економічні можливості, підвищивши мобільність жителів. В умовах «Конкурсу розумних міст» автор(к)и чітко вказали на зв’язок між економічною перспективністю й сучасними цифровими середовищами: Міста, які зобов’язалися розпоряджатися своїми даними як стратегічним ресурсом і робити відкриті, доступні для машинної обробки дані публічним надбанням […], — теж перспективні кандидати, у яких є необхідна нормативна інфраструктура, щоб живити підприємництво й інноваційність, покращувати життя громадян, створювати робочі місця й пришвидшувати економічний розвиток.

Департамент транспорту — не єдина установа, яка прагнула конкурентно стимулювати плани розвитку економічно перспективних розумних міст. У 2012 році у Великій Британії почався Конкурс-демонстрація міст майбутнього (Future Cities Demonstrator Competition), де переваги розумних міст виражалися в категоріях сервісного обслуговування і нових потоків доходу від продажів технологій і послуг, а підготовчий грант (Readiness Challenge Grant) від Ради розумних міст (2016) підкреслював конкурентну перевагу розумних міст у глобальній економіці.37 Навіть програми фінансування, які описують розумні міста в категоріях стабільності й екологічного зростання, пов’язують їхні моделі і технології зі збагаченими національними економіками.38 Економічні аргументи на користь розумних міст обертаються головно довкола трьох тем: більша економія для міських керівних органів, нові потоки доходу від продажів «розумних» продуктів та сприяння бізнесу й талантам і приваблення глобальних чи просто нових бізнесів (та перетворення міста на осередок економічної активності).

Перспективу зниження витрат пов’язано з оптимізацією інфраструктури й державних служб, але потенціал дохідності зав’язано на уявленні про розумні міста як про лабораторії, чашки Петрі, «випробувальні полігони» для нових цифрових технологій. Розумні міста рекламують як інкубатори цифрового бізнесу й ринки для новостворених технологій і сервісів. В основі перспектив економічного розвитку часто лежить ідея зручної обладнаності розумних міст для досліджень, випробувань і експорту проривних технологій, управлінських стратегій чи сервісів даних в інші міста.

Не менш цінна за розвиток технологій, які можна потім експортувати й продати деінде, самá престижна здатність до такого розвитку. Поборники розумних міст наголошують на їхній символічній ролі для економічного розвитку, а саму їхню появу вважають корисною для локального брендингу і міжміської конкуренції. Міські урядовці й керівники відділів обробки даних оптимістично сприймають ідею, що розвиток технологій у їхніх містах сприятиме позитивному іміджу цих міст — інноваційних лідерів у технологічному секторі, які інвестують у «піднесення» і покращення життя своїх жителів.

Розвиток розумних міст підносять як стратегію збереження робочої сили й стартапів та приваблення нових бізнесів і талантів. Ідеальні плани такого розвитку зазвичай зображують активні бізнес-відносини міської влади, бізнесу й університетів та їхню тісну співпрацю: спільне дослідження й розвиток затребуваних на ринку технологій, культивація високотехнологічних бізнесів і вкладання праці й талантів в економічний прогрес. Розумні міста обіцяють підтримувати бізнес-ініціативи в новій економіці, надаючи доступ до швидкісних мереж, просунуті бізнес-послуги й сприятливі для роботи середовища. Фрагменти генеральних планів і архітектурні візуалізації підтверджують усі ці обіцянки проєктами центральних офісів великих корпорацій і багатоповерхових споруд, де сидітимуть транснаціональні бізнес-еліти разом зі своїми компаніями.

На додаток до всього гіперпов’язаність і цифрові сервіси розширять робочі перспективи для досі маргіналізованих спільнот. Керівництва міст, чиї простори хочуть удосконалити сучасною цифровою інфраструктурою, наполягають, що розширений доступ до інтернету опустить цифрові бар’єри й збільшить кількість робочих місць для місцевих жителів. Серед концепцій, поданих на розгляд комісії Конкурсу розумних міст, були пояснення, як збільшення мобільності за допомогою цифрової оптимізації перевезень і покращений інтернет-доступ дадуть змогу економічно вразливим соціальним групам легше знаходити джерела здорової їжі, соціальну допомогу й потенційних роботодавців.

Утім, попри всюдисущі обіцянки більших доходів і включеності в глобальну економіку від розробників розумних міст, кількісно виразити економічні переваги сучасних цифрових технологій завжди було важко. Окремі міста звітують про заощадження на комунальних послугах, але загалом привабити нові бізнеси й нових жителів туди непросто. У наступних розділах я покажу, що транснаціональні корпорації, від яких чекали купівлі просторів новостворених розумних міст, так туди й не зайшли. Місцеві університети й науково-дослідницькі центри перебазувалися, а от бізнеси виявилися менш рішучими, тому якогось помітного руху в бік пришвидшення економічного розвитку, здається, досі немає. Витрати на розбудову «зелених» міст поки що більші, ніж їхні вигоди (заощадження чи прибутковість).

У переоснащених містах використання цифрових технологій для економічного розвитку зазвичай залежить від місцевих стартапів і підприємців. У містах, які почали рух до «розумності», часто проводять громадські опитування, щоб дізнатися, як новонабуті технології й інфраструктури можна використати для накопичення капіталу. Місцеві бізнесмени й працівники цифрової галузі зустрічаються з міськими посадовцями або формують робочі групи, щоб допомогти визначити напрями економічного розвитку.


Залученість містян(ок) і репрезентативне управління

Найбільш розпливчата перспектива й причина розбудови розумних міст — залученість містян(ок). Бізнесмени й корпорації рекламують нові можливості для такої залученості, але означень, що воно таке і як працює, уникають. Як зразки «розумної» залученості часто наводять системи електронного державного управління чи сайти, де містян(к)и можуть дистанційно взяти участь у засіданні міськради, залишити скаргу на порушення умов проживання, не виходячи зі своєї вітальні, або написати держслужбовцеві мейл. Оприлюднення даних про дзвінки на номер 311 (комунальні служби), плани територій, дані переписів населення, кодекси регулювальних норм і засад, схеми руху транспорту й місцевий бюджет теж уважають складниками зусиль, спрямованих на репрезентативне управління й залученість. В основі таких ініціатив лежить ідея про те, що ефективне надання послуг і забезпечення доступу до даних про діяльність міських жителів стимулюватиме залученість і продуктивність. Зв’язок між постачанням даних і залученістю звичайно ілюструють історіями про відважних містян(ок), які знаходять хиби у відкритих даних і сповіщають про це відповідні установи, або про видатних ініціативних технопідприємців, котрі використовують дані для розробки своїх додатків.

Крім того, під залученістю розуміють доступ до зручних комерційних сервісів. На конференціях і з’їздах, присвячених розумним містам, доповідачі, котрі розповідають про плани поглибити участь жителів у житті міст, згадують високотехнологічні стадіони й торговельні центри просто неба. На міській конференції Gigabit 2016 року залученість описували як забезпечення містян(к)ам нових способів поглинати цікавий для них контент (перегляд матчу місцевої бейсбольної команди) та постачання зручніших публічних і комерційних послуг. У рамках цієї концептосфери можна сказати, що проведення бездротового інтернету в густонаселені райони популяризувало залученість, адже від людей чекали бажання отримати доступ до інформації й миттєво налагодити контакти будь із ким.

Ще одне тлумачення залученості звучить в обговореннях громадських медіа і людиноорієнтованого проєктування. Скажімо, бостонська команда громадських інновацій New Urban Mechanics має на меті розвивати цифрові технології для покращення якості міських послуг. На відміну від інших версій залученості, представники New Urban Mechanics пропонують відійти від розвитку «розумних» технологій задля здешевлення й ефективізації життя та керуються альтернативним принципом прокладання мостів довіри між спільнотами й містами. У рамках цієї перспективи розробники «розумних» технологій і додатків мають консультуватися з громадами й окремими містян(к)ами, щоб дізнатися про їхні потреби й бажання у сфері міських сервісів.

Безвідносно до підходу технології залученості зазвичай набирають подоби додатків, які допомагають шукати потрібні послуги й повідомляти про проблеми. Багато мобільних додатків, скажімо, функціонують як веб-портали, де зібрано всю потрібну муніципальну інформацію, документи, бланки й корисні контакти. Деякі дозволяють фотографувати й повідомляти про вибоїни на дорогах, лишати запити комунальникам, моніторити маршрути й розклади руху шкільних автобусів чи вимагати дослідження громадської думки у формі опитувань. Та хоча учасники урбаністичних дискусій і наполягають на співпраці містян(ок) із містами, на практиці її часто обмежено технологічними можливостями і практичним уявленням учасників про таку співпрацю. Брак активної причетності й залученості спричинив критичні зауваження — нібито розумні міста не займаються справді нагальними потребами своїх жителів і зосереджуються передусім на каналах надходження прибутків чи зручностях для технократичних еліт, а не на розширенні людських можливостей і соціальній справедливості.

*****



Замовити книжку «Розумні міста»

__________________________________________________________

Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх