мистецтво

Таємнича «Тайна вечеря»

Таємнича «Тайна вечеря»


Фреска «Тайна вечеря», що знаходиться у міланській церкві Санта-Марія-делле-Граціє і в оригіналі називається не так поетично, — одна з найбільш відомих робіт Леонардо да Вінчі ( і було би дуже мило, якби він написав її згідно техніки фрескового живопису, щоб вона не сипалася щоразу, як хтось чхає на площі поруч).


Біблійна сцена, яку зображено на фресці (фрескою у буквальному розумінні цього терміна її не можна назвати, але я, для зручності, так робитиму), і, відповідно, сама фреска називаються в інших мовах менш урочисто: «Остання вечеря». І власне, сам зміст цієї сцени відомий навіть людям, зовсім далеким від мистецтва та релігії: це остання вечеря Христа та його апостолів, за якою Ісус повідомляє учням, що один із них — зрадник. Переполох, спровокований цим повідомленням, відображений на фресці.


Зірка вечора Юда теж тут. Він сидить у групі праворуч від Христа. Його дуже легко впізнати: біля нього перевернута сільничка, яку зрадник необачно перекинув рукавом. Юда спостерігає за Петром, котрий щось гаряче говорить... Іоанну чи Марії Магдалині?


Фреска «Тайна вечеря», Леонардо да Вінчі, 1495–1497, трапезна монастиря Санта Марія делле Ґраціє, Мілан


Одна з найпопулярніших конспірологічних теорій, які витають навколо «Таємної вечері», говорить про те, що праворуч від Христа сидить не хто інший, як Марія Магдалина. Загальне поширення ця думка отримала після публікації роману Дена Брауна «Код да Вінчі»:

«— Стривайте, — перебила його Софі, — ви самі тільки що говорили, що Грааль — жінка. А на "Таємній вечері" зображені тринадцять чоловіків.

— Хіба? — Тібінг знову хитро примружився. — А ви придивіться уважніше. Софі підійшла ближче до картини і стала вивчати тринадцять фігур: Ісус Христос в центрі, шестеро учнів по ліву Його руку, шестеро — по праву.

— Але всі вони чоловіки...

— Невже? — Глузливо вигукнув Тібінг. — А як щодо того, хто сидить на найпочеснішому місці, по праву руку від Господа?

Софі так і вп'ялася очима в фігуру, зображену по праву руку від Христа. Вона дивилася на обличчя і торс цієї фігури, і раптом ... Ні, цього просто бути не може! Але очі її не обманювали. Довге та хвилясте руде волосся, маленькі, витончено складені ручки, навіть якийсь натяк на груди. То, поза сумнівом ... була жінка!»


Кадр із фільму «Код да Вінчі», реж.Рон Говард, 2006


Теорія базується на тому, що людина поряд із Христом, ким би вона не була, виглядає, як жінка. Витончена, довговолоса, одягнена дзеркально Ісусу… Їхні фігури утворюють символ жіночого початку (трикутник, повернутий донизу), і, разом з тим, літеру «М» (а також, якщо добре придивитися, літери V, И, шрам Гаррі Поттера і логотип Hyundai).


Згідно цієї теорії Марія Магдалина була дружиною Ісуса, вже після Його смерті народила від Нього дитину, і ця дитина поклала початок династії Меровінгів.


Цю несусвітню єресь вигадав француз П'єр Плантар. І він же придумав організацію Пріорат Сіону, куди «вступили» Леонардо да Вінчі, сер Ісаак Ньютон, Сандро Боттічеллі, Клод Дебюссі, Ніколас Фламель та інші щасливці (щоправда, цю радісну новину вони дізнатися не встигли: померли за кілька століть до створення Пріорату, так шкода). Список членів таємного товариства П'єр сфальсифікував і підкинув до архіву Національної французької бібліотеки, звідки його потім сенсаційно витягли на світ Божий. Цей нестримний вигадник пів життя витратив на містифікацію із Пріоратом; він позиціонував себе, ні багато ні мало, останнім із роду Меровінгів та (як скромно!) останнім прямим спадкоємцем Христа. Вся ця прекрасна, але брехлива історія на початку 90-х була офіційно, в судовому порядку, визнана ахінеєю. Втім, ця постанова не завадила Брауну за мотивами тієї казочки написати свій вельми успішний «Код да Вінчі». Але я завжди говорила: критикани його бестселера забувають, що роман про Ленґдона — художня книга, а не документальне дослідження, і Марією Магдалиною в ній може бути хоч бородатий Святий Петро, якщо автору так хочеться.


Втім, усе це ніяк не змінює того, що апостол праворуч від Христа, дійсно має дуже ніжний і жіночний вигляд. Однак, це , ймовірніше, традиційний бачення апостола Іоанна художниками, ніж змова (як Петра повсякчас зображують із бородою та ножем, Тому із піднятим догори пальцем, так Іоанн повсякчас — жіночний юнак). Інакше нам довелося б визнати, що в цій таємній змові брали участь всі, хто коли-небудь зображував Іоанна жінкоподібним.


«Апостол Іоанн», полотно італійського художника Джампетріно (Giovanni Pietro Rizzoli 1495 ? — 1549)


А якби Леонардо дійсно захотілося додати на фреску Марію Магдалину, він міг би це зробити не ховаючись. У його час Марія шанувалася нарівні з апостолами, і вже зображувалася на «Останніх вечерях» іншими митцями. Наприклад Фра Анджеліко помістив її на помітному місці на фресці в домініканському монастирі Сан-Марко у Флоренції: з німбом над головою вона стоїть на колінах. Поява Марії Магдалини серед апостолів не викликала нарікання чи обурення, адже потім вона проповідувала у Франції, і в середньовіччі її називали «апостол апостолів». Однак, звичайно, існує ймовірність, що Леонардо не хотів робити її впізнаваною, як і безліч інших андрогінних персонажів на своїх картинах, тоді цей апостол може бути і Марією, і не Марією, і взагалі ким завгодно. Зрештою, кожен вірить в те, у що він хоче вірити. Але заперечувати, що людина біля Ісуса одягнута у чоловічий одяг, дуже складно.


Фра Беато Анджеліко. Причастя апостолів. Марія Магдалина ліворуч


Минуло зовсім небагато часу після виходу в світ «Коду да Вінчі», а в Інтернеті з'явився файл «Таємної вечері» в у небаченій досі роздільній здатності в 16 мільярдів пікселів — квест із пошуку таємних символів заграв новими фарбами. Детективи-любителі обнишпорили кожен дюйм фрески і повідомили, що виявили на ній дещо цікавіше за Магдалину — вони знайшли там зображення дитини, лева, лицаря і (ой, леле!) третього ока у Христа. Нібито, якщо накласти одну на одну дві напівпрозорих копії «Таємної вечері» в дзеркальному відображенні (вимовити заклинання і крикнути в кватирку повне ім'я да Вінчі), то все це проявляється. Чесне слово, сам Леонардо, мені здається, чимало здивувався би, дізнавшись, скільки символів, прихованих зображень і таємничих знаків виявили в його роботі.


Тим більше, що і це ще не все. У «Таємній вечері» аж кілька разів з’являється трійка. Трійка, згідно з Біблією, супроводжує Ісуса протягом усього життя, і це не тільки Свята Трійця. Це і три волхви, 33 роки, три хрести на Голгофі, триразове зречення Петра... Вона ж супроводжує його і на фресці Леонардо: три вікна, фігура Ісуса вписана в трикутник, апостоли поділені на групи по три людини. До речі, є думка, що цей поділ не рандомний, а виважений, згідно зі знаками Зодіаку. І це змушує мене дещо повернутися назад і звернути вашу увагу на те, що постать Іоанна-Марії Магдалини розташована під знаком Діви. Збіг? Вибачте, якщо ви раптом вже визначилися, що це — Іоанн і тепер знову маєте сумніви.


І знову наш погляд привертають три вікна на тлі. Є теорія (дивна, але має прихильників, тому спробую її розповісти), згідно з якою людство живе не в трьох, а в чотирьох вимірах. Але існування четвертого, без якого життя людей втрачає всілякий сенс, вчені ніяк не хочуть офіційно визнавати (воно й логічно, четвертим виміром теорія називає Пекло), і саме тому ми ніяк не можемо осягнути загадку створення світу: не вистачає останньої деталі пазлу.


За цією версією існують три піраміди, які уособлюють світобудову: піраміда в Індонезії символізує народження Землі, піраміда в Єгипті символізує зрілість і піраміда в Мексиці символізує смерть, — і десь повинна бути четверта. У кожної, з наявних трьох, є по три входи-отвори і вони дивним чином схожі на вікна з «Таємної вечері». Отже (барабанний дріб) вікна за спиною Христа — це вхід в четвертий вимір, що загубився, але (о диво!) знайшовся. Мовляв, Юда зрадив Христа, отже, відправиться в Пекло (мабуть, на думку прихильників цієї версії, Юду під кінець вечері розсекретили і викинули крізь одне з вікон прямісінько в Пекло, минаючи епізод з каяттям і повішенням).



Дивина, на думку деяких експертів, більшою мірою, полягає в тому, що Леонардо ніколи не бачив жодну з трьох пірамід, але в точності повторив їхні отвори на своїй фресці. Конспірологи впевнені: зобразити вікна саме такими підказали Леонардо «великі творці Землі». Саме вони передали йому знання і про чотиривимірний простір («Слухай, Леонардо, у нас є непогана теорія про створення світу, але під неї немає четвертої піраміди, будь ласкавий…»).


Погодьтеся, на тлі пірамід теорія з Марією Магдалиною вже не здається такою надуманою і божевільною, навіть П’єр Плантар починає так-сяк походити на вченого. І, швидше за все, попереду нас чекає ще не одна теорія про таємні послання та символи, зашифровані Леонардо, адже його геній не дає спокою людям ось вже кілька століть поспіль.


Авторка тексту Аліса Зінкевич


__________________________________________________________

Читати більше «Новин» видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про світове та українське мистецтво читайте в нашому блозі.

Читати блог ArtHuss

Наверх