бізнес менеджмент уривки із книжок arthuss

Андерс Індсет: «Якщо ми хочемо зрозуміти суспільство, нам доведеться переосмислити економіку»

Андерс Індсет: «Якщо ми хочемо зрозуміти суспільство, нам доведеться переосмислити економіку»

«Квантова економіка», Андерс Індсет

Переклад: Олександра Ванкевич, Сергій Святенко


«Якщо ми хочемо зрозуміти суспільство, нам доведеться переосмислити економіку»


Закони традиційної економіки вже не діють, як і закони нової. Утопічні прогнози 1980-х та 1990-х не справдилися. 2019-й, можливо, запам’ятається як найкращий рік в історії людства. Події початку 2020-го пришвидшили ті процеси, які вже були напоготові, щоб кардинально змінити наше життя.

Ми опинилися на роздоріжжі. Ми створили собі купу нерозв’язних проблем, але найгірше, здається, ще попереду. Ми живемо у дивному світі, в епоху водночас занепаду та світанку нової ери. Ми досі дотримуємось заповідей «старого Заповіту» капіталізму та розуміємо процвітання винятково в матеріалістичному ключі, не кажучи вже про поняття власності, споживання та знищення навколишнього середовища. Чи набуватиме наша повсякденність рис тоталітарного режиму, націоналістичної економічної ізоляції та все більшої глобальної недовіри? Чи, може, нам вдасться перезапустити свою національну економіку за допомогою солідарного, екологічно чистого та гуманістичного капіталізму на основі сучасних технологій?

Вже давно настав час укласти «новий заповіт», або ж заповіді та закони постматеріального капіталізму, суть якого зводиться не до нулів на рахунку. Такий капіталізм зміцнюватиме наш розум, надаватиме життєвої енергії та забезпечуватиме нас такими благами як щастя та любов. Цю постматеріалістичну систему, яка прийшла на зміну старій та новій економікам, я називатиму «К-економікою», тобто «квантовою економікою».

Нам потрібне справжнє Просвітництво, або ж Ренесанс мислителів. Нам потрібна практична філософія та революція свідомості. Нам потрібно поєднати гуманітарні й природничі науки та побудувати суспільство здорового глузду. Задля подальшого розвитку суспільства, необхідні мотивація та новий двигун прогресу. Іншими словами, нам потрібна нова операційна система для економіки.

«Капіталізм — це функціональна система, — сказав Далай Лама, — проте йому бракує співчуття». Ця мудра людина має рацію. У відомій піраміді потреб Маслоу матеріальні блага займають найбільше місця, посідаючи при цьому найнижчу сходинку. Більшість людей не переходять на вищі рівні, тобто на щабель процвітання, щоб задовольняти свої нематеріальні потреби, оскільки сучасна система фокусується на матеріальних благах. При цьому наукою вже давно доведено, що ми, споживаючи та володіючи все більшою кількістю матеріальних благ, не стаємо, втім, щасливішими. Зовсім навпаки. Заміський будинок, чергова автівка та найновіші цифрові ґаджети підсилюють не почуття задоволення, а залежність від споживання матеріальних благ.

Життєвий цикл кожної ринкової економіки починається з дикого капіталізму. Коли мотор економічного зростання вже завівся, настає пора регулювання й оподаткування. Державні інституції розподіляють грошову допомогу, надають права та пільги, відтак процвітання переростає у надмірне споживання. Зрештою стається колапс. Національна економіка схожа на живий організм: при народженні вона сповнена життєвої енергії, а коли досягає зрілості й старіє, то настає занепад і смерть. На її місці формуються потім маленькі динамічні групи, і цикл починається знову, проте з більшою ефективністю. Так на світ з’являються бебі-економіки, чиєю життєвою енергією ми можемо скористатися задля створення чогось абсолютно нового — квантової економіки.

Протягом 2010-х років національні економіки західних і деяких розвинених азіатських країн перебували нв передостанній стадії свого життєвого циклу. Ще до того, як світ охопила пандемія коронавірусу, національні економіки опинилися на межі колапсу через залежність від надмірного споживання. Внаслідок бездумного споживання ми використали майже всі доступні ресурси нашої планети. За такої кількості населення — майже вісім мільярдів людей — взагалі неможливо задовольнити споживацькі потреби усіх і кожного. Володіти віллами й «Феррарі» зможуть далеко не всі. Більшість із цих бажаних благ — фізичні сурогати нематеріальних потреб, які задовольняються через споживання предметів розкоші. Проте в торговому центрі епохи матеріального капіталізму ви не придбаєте емоційних і духовних благ, таких як суспільне визнання та задоволення, сенс життя та самореалізація, подібно до того, як колись у магазинах епохи радянсько-соціалістичної економіки нереально було купити товари, вироблені на Заході. Ви можете не погодитися: мовляв, задоволення та сенс життя придбати неможливо. Проте в умовах квантової економіки, як я її розумію, заради нашого ж добра капіталом стануть також і нематеріальні блага.

Чому я називаю цю постматеріальну цілісну економічну науку «квантовою»? Ось вам коротка відповідь: за квантової економіки зникає позірна межа між матеріальним і нематеріальним, фізичним і духовним — так само, як у квантовій фізиці кожна субатомна частинка є водночас енергією і матерією, і навпаки. Квантова фізика також постулює, що наша реальність перебуває не так у фізичному, як у «порожньому» вимірі, тобто у вимірі колективного імпульсу окремої хвильової функції, який є лише одним із незліченної кількості інших можливих вимірів.

Світові загалом, а зокрема й економіці, годі знайти раціональне пояснення. Це світ взаємозалежностей, межовий світ, тож нові шляхи й рішення треба шукати тільки за допомогою міждисциплінарного підходу. Вже сьогодні ми живемо у квантовій реальності, навіть якщо ви цього ще не зрозуміли, і наука починає відкривати дивні закони цієї реальності. Водночас по всьому світу заявляє про себе нове покоління «пробуджених», тобто молодих людей, які ставлять свідомість понад усе та прагнуть досягти вищого рівня енергії. Якщо добре прислухатися, ми вже говоримо про ті ж самі речі (хай і з великою обережністю) — про взамовідносини, ймовірність, свідомість…

Я багато дискутував із фізиками та математиками, із гуру та монахами, з Нобелівськими лауреатами, теологами та дослідниками релігій. Положення квантової фізики — дещо заплутані та спантеличують навіть (особливо) «класичних» науковців, але вони не продукт спекуляцій, а навпаки — науково доведені факти. Якимось дивним чином ці поняття по суті збігаються з уявленнями й інтуїтивними здогадками духовно просвітлених людей усіх культур і часів. Гуру та шамани завжди проповідували: енергія є матерією, а матерія — енергією.

Основна формула Всесвіту зводиться не до «або.., або», а до «і.., і». Духовні та матеріальні підходи самі по собі не є непоєднуваними протилежностями, це радше дві дороги, що з різних сторін ведуть до однієї цілі — до порожнечі, або простору, між духом і тілом, матерією й енергією. Одні з найцікавіших теоретичних підходів нашого часу фокусуються на таких прірвах між, на перший погляд, непоєднуваними царинами: квантовою фізикою та духовністю, феноменологією та нейронауками і психоаналізом.

Квантова реальність, а з нею і квантова економіка, — це світ, у якому наукові дисципліни зближаються із кардинально відмінними способами світосприйняття та світорозуміння. Можливо, духовність є частиною фізики, яку ми ще не до кінця зрозуміли. Ймовірний синтез суперечностей, які нібито неможливо подолати, становить радикально новий філософський підхід. Стосовно економіки я використовую цей синтез для пояснення своєї концепції квантової економіки, оскільки для розвитку суспільства, ба більше, всього світу, нам потрібна економічна мотивація.

Андерс Індсет


Квантова економіка змінить наше суспільство

Квантова економіка задовольнить не лише матеріальні потреби. Вона також дозволить нам розкривати свої таланти та втілювати мрії. Чи це тільки чергова утопія? Ні! Економічна наука майбутнього регулюватиме всі головні компоненти суспільного життя: матеріальні потреби, соціальні відносини (як віртуальні, так і реальні), управління, освіту та культуру, духовний розвиток і самореалізацію. При цьому на перше місце виходить уже не кінцевий результат, а шлях до нього.

Матеріальний турбокапіталізм і настирливий гіперконсюмеризм особливо позначилися на останніх десятиліттях. Нижні сходинки піраміди потреб Маслоу постійно розширювалися, необхідність задоволення фізичних нужд і потреби в безпеці помітно збільшувалася, відповідно дедалі вищим ставав рівень задоволення від реалізації цих потреб. Так ніби вілла, величезний джип і хоча б ще одне спортивне авто та дача за кордоном належали до числа базових потреб, ба більше, до основних прав людини. Втім, якщо подивитися на усе це під кутом зору квантової економіки, то можна дійти висновку: таке визначення базових потреб, яке ґрунтується на споживанні великої кількості ресурсів й обмежується лише матеріальним, — працює не скрізь, навіть у найрозвиненіших країнах, не кажучи вже про увесь світ.

Вирішення цієї дилеми полягає не в обмеженні, а в розширенні капіталістичної моделі. Це те, що закладено в піраміді Маслоу, адже американський науковець є основоположником гуманістичної психології, орієнтованої на самореалізацію людини та розкриття її творчого потенціалу. Крім того, надмірне розширення базових потреб не дає змоги вищим потребам і можливостям проявити себе.

Квантова економіка — це, зокрема, про створення нових перспектив, які сприятимуть креативному розвитку та здоровій самореалізації, а вони, своєю чергою, допоможуть нам розбудувати «гуманний» капіталізм. Тому ми маємо створити нові бізнес-моделі для того, щоб капіталізувати щастя, оптимізм, відчуття захищеності, віру, сильні сторони індивіда, емпатію та солідарність. Тут я маю на увазі не матеріальні сурогати чи предмети розкоші, які за нинішньої економічної моделі заміняють нам відсутність щастя чи довіри. Головний виклик полягає у розвитку вартісної сфери послуг, яка би дозволила нам розкрити свій потенціал і сильні сторони. Тому квантова економіка допоможе нам досягти самого вершечка піраміди Маслоу. Це необхідно зробити, бо лише спільними зусиллями ми зможемо відповісти на виклики найближчого майбутнього.

Чи є квантова економіка відповіддю на нагальні проблеми сучасної системи? Чи зможе вона подолати несправедливий розподіл багатства, виконавши обіцянки капіталізму щодо щасливого життя? Чи допоможе вона подолати надмірну експлуатацію довкілля?

Чарівної формули, яка вирішила б усі ці спірні питання, не існує. Однак ринок не впорається з цими проблемами самотужки. Ще на першому курсі економічного факультету нам казали, що вільний ринок керує розподілом обмежених ресурсів. Та невже? Всупереч постулатам Адама Сміта та його учнів, «ідеальна рівновага» виявилися всього-на-всього ілюзією неокласичного капіталізму. Немає механізму, що, мов чарівною паличкою, регулював би сам себе та збільшував доходи окремих учасників ринку, покращуючи загальне благо людей. Тож необхідно позбутися цього міфу раз і назавжди, хай Ганс Рослінг (шведський науковець, якого не стало в 2017 році) й довів, що людству нині ведеться краще, ніж будь-коли в історії людства. Разом із тим нам потрібно покінчити із міфами про ідеальну рівновагу та «невидиму» руку ринку. Механізму, який би сам себе регулював та примножував прибуток окремих учасників ринку, покращуючи таким чином загальне благо, просто не існує.

У сучасній економіці нам доводиться мати справу з численними дилемами. На сьогодні статки 26 найбагатших людей світу дорівнюють статкам біднішої половини людства, тобто 3,8 мільярда людей. Проте замість перекласти всю провину на капіталізм, ми продовжуємо розбудовувати економіку таким чином, щоби капіталістичний мотор не заглох, а й надалі працював на благо справедливого розподілу благ. Нам потрібний свіжий погляд для переосмислення й оптимізації наявних структур і моделей. Тож квантова економіка стане основою всеохопних змін.

Те саме стосується надзвичайно серйозних екологічних проблем, які постали перед нами. Коли ми переосмислимо економіку, то будемо значно краще розуміти та відчувати довкілля. Квантова економіка ґрунтується на усвідомленні того, що все у світі взаємозалежне: нам потрібно навчитися цілісно розглядати економіку, суспільство та довкілля як одну взаємозалежну хвильову функцію. Економічна система, яка дійсно відповідатиме нашим потребам, допоможе нам у розвитку суспільства, яке дбатиме про потреби довкілля, адже люди теж є частиною природи.

А як щодо всезагального щастя, або щасливого суспільства, яке, якщо вірити давній ліберальній теорії, нібито саме організовується, коли його члени діють виключно в межах своїх особистих інтересів? Як відомо, не все так просто. «Невидима рука» ринку — модель попередньої епохи, що передувала квантовій економіці. Свобода ринку, за Адамом Смітом, розглядала лише незалежних один від одного індивідів, кожен із яких діяв у своїх інтересах. А от про те, яким чином має настати суспільне «щастя», тобто сума або наслідок незчисленних вчинків у власних інтересах, — старі теорії капіталізму нічого нам не кажуть.

Як можна інтегрувати щастя в економіку? Це питання є відправною точкою для створення квантової економіки та, відповідно, квантопічного суспільства. За квантової економіки наша ідентичність більше не визначатиметься власністю чи вміннями. Ми повернемо собі свободу зосереджуватися на тому, ким ми є та ким можемо стати. Усвідомивши той факт, що ми граємо різні ролі у суспільстві, ми пізнаємо себе та зрозуміємо: ми не є неподільними індивідами, а радше «мультивідами». «Пізнай себе», — так кажуть сьогодні. Натомість квантопічний девіз звучатиме так: «Пізнай свої ролі, розвивай їх, потім відкинь і шукай нові».

У такий спосіб ми навчимося краще розуміти як власні духовні аспекти, так і світу навколо. Ми гості на цій планеті, з обмеженими ресурсами та, по суті, необмеженими знаннями. Ми тісно пов’язані з нескінченним всесвітом потенційності. Ми всі по-своєму є всесвітами потенційності. Ми почали захопливу та пречудову мандрівку з непередбачуваною метою. Ми шукаємо правдоподібні відповіді на питання: звідки ми прийшли та куди прямуємо. Так ми прийдемо до квантової економіки, а отже, й до кращого розуміння нашого суспільства.


Кишеньковий довідник К-економіки

Що таке квантова економіка?

  • Вона є способом переосмислення економіки, який допоможе краще зрозуміти суспільство.
  • Вона звільняє економічну систему від будь-яких обмежень, адже її суть зводиться не лише до задоволення очевидних фізичних нужд, таких як харчування, житло та безпека, а й до реалізації глибших психологічних потреб, як-от приналежності, самоповаги та самореалізації.
  • Вона нелінійна. Вона рухається по колу, як справжня циклічна економіка, і є потенційно нескінченною.
  • Вона зменшує та, зрештою, долає відстань між виробниками та споживачами, забезпечуючи прямий зв’язок між ними.
  • Вона видається настільки ж дивною та непередбачуваною, як і квантовий світ, проте вона така ж справжня, як і квантова фізика.
  • Це взаємозалежна система. У ній все пов’язане між собою. Люди і механізми — теж.
  • Вона сприяє подоланню міждисциплінарних меж, що відділяють природничі науки від гуманітарних.
  • Їй властиві децентралізовані та розгалужені одиниці, що прийшли на зміну централізованим та ієрархічним структурам.
  • В її основі лежить алгоритм. Вона технічна та зростає експонентно.
  • Вона посилює усвідомленість нашої споживацької поведінки та прокладає шлях до нематеріального зростання.

Квантова економіка постане завдяки розвитку суспільства здорового глузду, просуванню революції свідомості, визнанню кругової нескінченності, а також теорії та практиці філософського споглядання.



Замовити книжку «Квантова економіка»

__________________________________________________________

Читати новини видавництва ArtHuss

__________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та красу читайте в нашому блозі

Читати блог ArtHuss

Наверх