Не бійтесь галерей. Усім, хто хоче зрозуміти сучасне мистецтво

Один із найвідоміших сучасних британських художників запрошує читача у світ мистецтва і стверджує, що мистецтво під силу зрозуміти й оцінити кожному.

Це захоплива, філософська і дуже особиста мандрівка, сповнена британського гумору, в якій разом із Ґрейсоном Перрі можна пошукати відповіді на непрості запитання: що таке «гарне» і що таке «погане» мистецтво? Як перевірити, чи можна вважати «мистецтвом» конкретний твір? Чи здатне мистецтво шокувати нас — чи ми вже все бачили раніше? І, зрештою, як воно — бути сучасним митцем?

Видання містить близько 40 унікальних іронічних ілюстрацій, створених самим Перрі.

ЗМІСТ

Скільки?! - 5

Прості  люди  мають  поганий смак - 11

Що таке якість, як можна її оцінити, чия думка важлива, і чи взагалі досі важливі чиїсь судження?

Відбивати межі - 37

Що вважають мистецтвом? Ми  живемо в  епоху, коли   все може  бути мистецтвом, однак не  все може бути ним  визнане.

Ласкаво просимо, любий бунте! - 65

Чи мистецтво ще здатне здивувати нас, чи ми вже бачили все це  раніше?

Я опинився у світі мистецтва - 89

Як стати сучасним митцем?

Кінець - 109

Подяки - 111

______________________________________________

Переглянути електронну версію книги

Грейсон Перрі – британський художник, відомий завдяки своїм керамічним вазам. Їхня форма нагадує античні вироби, а от намальовані сюжети насичені і сучасні, багато в чому біографічні. Також Грейсон Перрі займається текстилем (виготовляє гобелени). Він інколи перевдягається у своє альтер-его, жінку Клер, яка на відміну від художника обожнює усе яскраве.

Навчався Грейсон Перрі у коледжі мистецтв в Портсмуті, а на початку 1980-х приєднався до групи неонатуристів, які хотіли повернути естетику 60-х років. Центральна тема його творчості – смаки різних соціальних верств Британії і межі між ними. У 2008 році увійшов до списку найбільш впливовіших митців Британії.

Грейсон Перрі перш за все художник, який епатує і привертає увагу, а не письменник. Проте книга «Не бійтесь галерей» нічим не гірша за його вази. Визначальну рису творчості (іронічність та легкість) він переніс у слова. Аби показати, що галереї – це просто. Вони не недоторкані, а просто місце для натхнення.